Форми організації профільного навчання
Внутрішньошкільні:
- профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах (передбачають профільну спеціалізацію груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями);
- різнопрофільні групи в межах класу (у 1-2 комплектній старшій школі);
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів (здійснюється для задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів);
- динамічні профільні групи (створюються за бажанням учнів та їхніх батьків у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи
Зовнішні:
Ø міжшкільні профільні групи району, шкільного округу;
Ø профільна школа інтернатного типу;
Ø опорна старша школа з пришкільним інтернатом;
Ø навчально-виховний комплекс (НВК);
Ø міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
Ø загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.
Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, лекції, семінари тощо), факультативи, курси за вибором, дистанційні курси, екстернат.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або кілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення універсального профілю.
Передумови для визначення профілю
загальноосвітнього навчального закладу (класу) є:
- забезпечення повної реалізації варіативної складової навчального плану відповідно до потреб і інтересів учнів;
- запровадження поглибленого вивчання одного або декількох предметів в основній школі;
- організація допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи (8-9 класи);
- вивчення бажань, потреб учнів 8-9 та 10-11 класів щодо необхідності введення того чи іншого профілю (анкетування, тестування. співбесіди тощо);
- організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками (особами, які їх замінюють) щодо необхідності та можливостей навчального закладу у відкритті того чи іншого напряму (профілю);
- врахування потреби та перспектив національного та регіонального ринків праці тощо.
