Шполянський міжшкільний навчально-виробничий комбінат проводить навчання учнів 9-11 класів з таких профілів:

МНВК ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Однією з провідних тенденцій розвитку освіти є її інформатизація. Реалізація цієї тенденції дозволяє зробити освіту більш ефективною, гнучкою, сучасною, такою, яка відповідає міжнародним стандартам.

Якщо узагальнити різні точки зору на інформатизацію навчального закладу, то можна зазначити, що більшість науковців звертає увагу на таку функцію, як підтримка управлінських рішень. Дійсно, інформаційні технології дозволяють підвищити ефективність усіх складових процесу розробки та реалізації управлінського рішення: отримання необхідної інформації, розробка управлінського рішення, доведення управлінського рішення до виконавців, контроль за виконанням управлінського рішення.

Найближчим часом відбудуться зміни у плані реформування та модернізації всієї освітньої системи, котрі здійснюються відповідно до завдань, сформульованих в Національній доктрині розвитку освіти України. Основою переходу до інноваційної моделі розвитку освіти мали б стати профільне навчання та створювані освітні округи із розбудованими базовими навчально-виховними закладами. Головну мету майбутньої системи освіти в таких підходах слід розглядати як створення умов для успішного навчання і виховання, розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж всього життя та розбудовувати громадянське суспільство. Профільне навчання покликане допомагати школі запровадити диференціацію, тобто позбавитися необхідності вчити всіх однаково, враховуючи індивідуальні особливості учнів, створити умови для самоствердження та самореалізації кожної особистості. Профільне навчання передбачає об’єднання учнів у відносно однорідні та стабільні групи за метою та розвитком, в яких навчання відбувається за програмами і підручниками, що різняться за змістом, обсягами викладу матеріалу, вимогами до знань, умінь та дій школярів.
Перехід до профільного навчання, створення профільних шкіл та класів викликано:
- глобалізацією суспільно-політичного та економічного життя, прагненнями переходу України до постіндустріального суспільства та євроінтеграційними процесами;
- необхідністю формувати нове покоління, яке здатне розбудовувати громадянське суспільство;
- бажанням молоді отримати освіту, яка б відповідала міжнародним стандартам, що існують у розвинених країнах;
- переходом від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, обумовленого неможливістю особи засвоїти всю інформацію, обсяги якої дуже швидко зростають.
Досвід розвинених країн дозволяє зробити висновок, що профільне навчання скеровує учнів у русло можливостей успішного працевлаштування, або продовження освіти з метою набуття професії. Профільне навчання виробляє у молоді прагнення до:

1. об’єктивної оцінки власних можливостей, здібностей і знань;

2. формування уміння приймати оптимальні рішення щодо здобуття освіти та майбутньої професійної діяльності;

3. формування початкових професійних якостей та вмінь, прагнення до знань правил працевлаштування.

У такому розумінні профільне навчання залучає школу до соціального діалогу, до регулювання ринку праці в регіоні.
 

Форми організації профільного навчання

Внутрішньошкільні:

• профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
• профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах (передбачають профільну спеціалізацію груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями);
• різнопрофільні групи в межах класу (у 1-2 комплектній старшій школі);
• профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів (здійснюється для задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів);
• динамічні профільні групи (створюються за бажанням учнів та їхніх батьків у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи

Зовнішні:

Ø міжшкільні профільні групи району, шкільного округу;

Ø профільна школа інтернатного типу;

Ø опорна старша школа з пришкільним інтернатом;

Ø навчально-виховний комплекс (НВК);

Ø міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);

Ø загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, лекції, семінари тощо), факультативи, курси за вибором, дистанційні курси, екстернат.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або кілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення універсального профілю.

Передумови для визначення профілю

загальноосвітнього навчального закладу (класу) є:

• забезпечення повної реалізації варіативної складової навчального плану відповідно до потреб і інтересів учнів;
• запровадження поглибленого вивчання одного або декількох предметів в основній школі;
• організація допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи (8-9 класи);
• вивчення бажань, потреб учнів 8-9 та 10-11 класів щодо необхідності введення того чи іншого профілю (анкетування, тестування. співбесіди тощо);
• організація інформаційно-роз’яснювальної роботи з батьками (особами, які їх замінюють) щодо необхідності та можливостей навчального закладу у відкритті того чи іншого напряму (профілю);
• врахування потреби та перспектив національного та регіонального ринків праці тощо.